ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ ЕПОКСИКОМПОЗИТІВ ІЗ ПОЛІПШЕНИМИ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ
Анотація
Досліджено вплив вмісту дисперсних наповнювачів MoS2 та Mg3Si4O10(OH)2 на руйнівні напруження при згинанні (σзг), модуль пружності (Е) та ударну в’язкість (W) епоксикомпозитів. Встановлено, що дисперсність і природа наповнювачів визначає їх критичний вміст у зв’язувачі. Доведено, що для формування композитів з поліпшеними фізико-механічними властивостями необхідно у епоксидний олігомер ЕД-20 (100 мас.ч.) вводити наповнювач дисульфід молібдену або тальку за вмісту q = 5…15 мас.ч. У такому випадку формуються матеріали з поліпшеними властивостями. Додатково встановлено, що отримані показники ударної в’язкості композитів при введені у зв’язувач дисульфіду молібдену збільшуються порівняно з епоксидною матрицею у 2 рази. При цьому максимальною здатністю протидіяти ударним навантаженням і його тріщиностійкості відзначається композитний матеріал за вмісту наповнювача q = 5 мас.ч. Слід зазначити, що при розробці захисних покриттів ефективність, надійність і тривалий час експлуатації досягають створенням багатошарових композитів. Тому доцільно використовувати композит у комплексі наповнений частками дисульфіду молібдену чи мікротальку за оптимального вмісту і наночасток. Підтвердженням результатів дослідження фізико-механічних властивостей матеріалів є аналіз фрактограм зламу композитів. Показано, що у матеріалах з недостатньою чи надмірною кількістю дисперсних часток спостерігали концентратори напружень. Це, у свою чергу призводить до швидкого старіння і передчасного руйнування композитів.
Посилання
2. Koryakina, M. I. (1988). Ispihtanie lakokrasochnihkh materialov i pokrihtiyj. M.: Khimiya.
3. Stukhlyak P. D.,.Buketov A. V. & Redjko O.І. (2011). Epoksidno-dіanovі kompoziti: tekhnologіya formuvannya, fіziko-mekhanіchnі і teplofіzichnі vlastivostі. Ternopіlj : Krok. 4. Stukhlyak P. D., Buketov A. V. (2009). Epoksikompozitnі materіali, modifіkovanі uljtrafіoletovim opromіnennyam: monografіya. Ternopіlj: Zbruch.
5. Buketov A. V., Sapronov O. O., Aleksenko V. L. (2015). Epoksidnі nanokompoziti: monografіya. Kherson : KhDMA.
6. Belihyj V. A. (1982). Problema sozdaniya kompozicionnihkh materialov i upravlenie ikh frikcionnihmi svoyjstvami. Trenie i iznos. Vol. 3, 3, 389–395.
7. Lipatov Yu. S. (1980). Mezhfaznihe yavleniya v polimerakh. K.: Naukova dumka.
8. Stukhlyak P. D. (1994). Ehpoksidnihe kompozitih dlya zathitnihkh pokrihtiyj. Ternopolj: Zbruch.
9. Burya A. I., Dudin V. Yu., Chukalovskiyj P. A. (2004). Novihe polimernihe kompozitih v uzlakh treniya zheleznodorozhnogo transtporta Visnik Skhidnoukrainsjkogo nacionaljnogo universitetu im. V. Dalya. Tekhn. nauki. Seriya : Transport, 8, 184–189.
10. Kudina E. F. (2006). Poluchenie ehpoksimineraljnihkh dispersnihkh kompozitov Materialih 26-yj mezhd. konf. «Kompozicionnihe materialih v promihshlennosti» (Slavpolikom). Yalta, Krihm, 315–318.