ПІДВИЩЕННЯ НАДІЙНОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТРАНСПОРТНИХ СИСТЕМ ЗА РАХУНОК ВИКОРИСТАННЯ ЕПОКСИКОМПОЗИТІВ ІЗ ПОЛІПШЕНИМИ ФІЗИКО-МЕХАНІЧНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ

  • А. В. Букетов Херсонська державна морська академія, м. Херсон
  • Д. О. Зінченко Херсонська державна морська академія, м. Херсон
  • К. М. Клевцов Херсонський національний технічний університет, м. Херсон
  • А. П. Бень Херсонська державна морська академія, м. Херсон
  • Д. А. Наговський Херсонська державна морська академія, м. Херсон
Ключові слова: епоксикомпозит, наповнювач, руйнівні напруження, модуль пружності, фрактограми зламу

Анотація

Досліджено вплив вмісту дисперсних наповнювачів MoS2 та Mg3Si4O10(OH)2 на руйнівні напруження при згинанні (σзг), модуль пружності (Е) та ударну в’язкість (W) епоксикомпозитів. Встановлено, що дисперсність і природа наповнювачів визначає їх критичний вміст у зв’язувачі. Доведено, що для формування композитів з поліпшеними фізико-механічними властивостями необхідно у епоксидний олігомер ЕД-20 (100 мас.ч.) вводити наповнювач дисульфід молібдену або тальку за вмісту q = 5…15 мас.ч. У такому випадку формуються матеріали з поліпшеними властивостями. Додатково встановлено, що отримані показники ударної в’язкості композитів при введені у зв’язувач дисульфіду молібдену збільшуються порівняно з епоксидною матрицею у 2 рази. При цьому максимальною здатністю протидіяти ударним навантаженням і його тріщиностійкості відзначається композитний матеріал за вмісту наповнювача q = 5 мас.ч. Слід зазначити, що при розробці захисних покриттів ефективність, надійність і тривалий час експлуатації досягають створенням багатошарових композитів. Тому доцільно використовувати композит у комплексі наповнений частками дисульфіду молібдену чи мікротальку за оптимального вмісту і наночасток. Підтвердженням результатів дослідження фізико-механічних властивостей матеріалів є аналіз фрактограм зламу композитів. Показано, що у матеріалах з недостатньою чи надмірною кількістю дисперсних часток спостерігали концентратори напружень. Це, у свою чергу призводить до швидкого старіння і передчасного руйнування композитів.

Посилання

1. Kerber M. L. et al. (2008). Polimernihe kompozicionnihe materialih: struktura, svoyjstva, tekhnologiya: ucheb. posobie dlya vuzov po specialjnosti «Tekhnologiya pererab. plast. mass i ehlastomerov». Berlina A. A. (Ed.) SPb. : Professiya.
2. Koryakina, M. I. (1988). Ispihtanie lakokrasochnihkh materialov i pokrihtiyj. M.: Khimiya.
3. Stukhlyak P. D.,.Buketov A. V. & Redjko O.І. (2011). Epoksidno-dіanovі kompoziti: tekhnologіya formuvannya, fіziko-mekhanіchnі і teplofіzichnі vlastivostі. Ternopіlj : Krok. 4. Stukhlyak P. D., Buketov A. V. (2009). Epoksikompozitnі materіali, modifіkovanі uljtrafіoletovim opromіnennyam: monografіya. Ternopіlj: Zbruch.
5. Buketov A. V., Sapronov O. O., Aleksenko V. L. (2015). Epoksidnі nanokompoziti: monografіya. Kherson : KhDMA.
6. Belihyj V. A. (1982). Problema sozdaniya kompozicionnihkh materialov i upravlenie ikh frikcionnihmi svoyjstvami. Trenie i iznos. Vol. 3, 3, 389–395.
7. Lipatov Yu. S. (1980). Mezhfaznihe yavleniya v polimerakh. K.: Naukova dumka.
8. Stukhlyak P. D. (1994). Ehpoksidnihe kompozitih dlya zathitnihkh pokrihtiyj. Ternopolj: Zbruch.
9. Burya A. I., Dudin V. Yu., Chukalovskiyj P. A. (2004). Novihe polimernihe kompozitih v uzlakh treniya zheleznodorozhnogo transtporta Visnik Skhidnoukrainsjkogo nacionaljnogo universitetu im. V. Dalya. Tekhn. nauki. Seriya : Transport, 8, 184–189.
10. Kudina E. F. (2006). Poluchenie ehpoksimineraljnihkh dispersnihkh kompozitov Materialih 26-yj mezhd. konf. «Kompozicionnihe materialih v promihshlennosti» (Slavpolikom). Yalta, Krihm, 315–318.
Опубліковано
2016-07-23