РОЗВИТОК ЕКОЛОГІЗАЦІЇ ТРАНСПОРТНО-ЛОГІСТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

10.33815/2313-4763.2021.2.25.018-027

Ключові слова: екологістика, екологічна концепція логістичної діяльності, логістична система, ланцюжок поставок, логістичні процеси

Анотація

У роботі розглянуто основні напрямки негативного впливу логістичних систем на навколишнє природне середовище. Висвітлено основні підходи до екологізації логістичних процесів у ланцюжках постачання. Проведено теоретичний аналіз основних проблем екологічного характеру функціонування логістичної системи України та визначено перспективи їх вирішення.

Досліджено класифікацію екологічних збитків, відповідно до якої екологічні збитки навколишньому середовищу можуть бути завдані трьома базисними джерелами. Першим джерелом є саме транспортний засіб, який отримав пошкодження. Типовими прикладами у разі виступають поломки транспортних засобів, внаслідок яких або паливно-мастильні матеріали (ПММ), або вантаж не санкціоновано взаємодіють із довкіллям. Управління цим видом ризиком може здійснюватися у кількох напрямах. Визначено необхідність знижувати ймовірність настання подібних ситуацій, впливаючи на такі фактори, як рівень зносу матеріально-технічної бази транспортних підприємств. Так як повне виключення можливості реалізації подібних ризикових ситуацій надмірно затратне, необхідно знижувати можливі наслідки реалізації цих ризиків. Знижувати та/або компенсувати ці наслідки можна за допомогою створення спеціалізованих транспортних магістралей, що уникають зіткнення з навколишнім середовищем, створенням системи транспортної підтримки, яка дозволить оператору рухомого складу в найкоротші терміни отримати кваліфіковану допомогу в ремонті та багато іншого. Наступним джерелом ризику є транспортні ємності. Внаслідок пошкодження транспортних ємностей екологічні збитки можуть бути завдані за допомогою взаємодії вантажу та навколишнього середовища.

У роботі розроблено ренкінг екологічних ризиків логістичного процесу за сукупним рівнем потенційної шкоди. Наведений ренкінг є базовим класифікатором з метою розробки системи індикаторів, що характеризують стійкість логістичного процесу. Дані індикатори повинні кількісно відображати ймовірність реалізації наведених екологічних ризиків, а також кількісно відображати рівень потенційних збитків, але при цьому мають ґрунтуватися виключно на об'єктивній кількісній інформації, що характеризує логістичний процес.

Посилання

1. Mathak N. M. (2011). Strategichna yzgoddzhenistj logistichnoi dialjnosti pidprjemstva na wkologichnjx zasadax. Marketing I meneddzhment inovatsiyj. vol. 4. T II. 273–282.
2. Magrita N. O., Bilonigka U.Z. (2014). Sychasni tendentsii vprovadgennia “zelenoyj” logistiki. Marketing I meneddzhment inovatsiyj. vol. 1. 279–285.
3. Smirnov I. G. (2013). Geoekologichna orientatsia ypravlinnia logistikou vjrobnjchoservisnjx sisnem. Chasopjs sotsialjnoi geografii. vol. 2. T15. 11–16.
4. Cheklov V. F., Cheklova V.M. (2014). Peredumovih rozvihtky “zelenoyj” logistiki yf zaliznihchnomy transporti. Technology audit and production reserves. vol. 1/3(15). 43–45.
5. Tytov S. Nelogichna logistika Ykrainj. URL : http://racurs.ua/ua/1574nelogichna logistyka ukrayiny.
6. Brdulak H., Michniewska K. (2009). Zielona logistyka, ekologistyka, zrownowazony rozwoj w logistyce. Koncepcje i strategie logistyczne. Logistyka. vol. 8–15.
7. Gaddzhinskiyj A. M. (2012). Proektirovanie tovaroprovodiatjix system na osnove logistiki: ychebnik. Moskva : Izdat-vo “Dashkov & Ko”. p. 324.
8. Garrison A. (2010). Logistika. Strategia ypravlenia I konkyrirovania cherez tsepochki postavok: ychebnik. Moskva : Izdat-vo “Delo I servis”. p. 368.
9. Gvilia N. A. (2016). Logisticheskaia koordinatsia v korporatsiax i klasterax : monografia. Izdat-vo “CPbGY”. p. 103.
10. Grigorian M. G. (2018).Kluchevie pozitsii protsessa upravlenia organizatsionnijmi izmeneniami v logisticheskom biznese. Logistika i ypravlenie tsepiami postavok. vol. 3(86). 47–54.
11. Dolgov A. P. (2005). Logisticheskiyj menedzhment. Kontseptsia logistiki firmih: Ychebnoe posobie. Izdat-vo SPb Sanct-Peterbyrdzhzkogo gosydarstvennogo yniversiteta ekonomiki I finansov. p. 264.
12. Dydin M. N. (2016). “Zelenaia” logistika kak instryment obespechtnia ekologichescoyj bezopasnosti institytsionaljno-innovatsionnogo nedropoljzovania. Evropeyjskoyj Arktiki. vol. 3(27). T. 7. 8–17.
13. Zinger O. A. (2015). Faktorih, vliiauthie na ystoyjchivoe razvitie promihchlennih predpriatiyj. Sovremennihe problemih nayki I obrazovania. vol. 1–1. 8–10.
14. Kapystina L. M. (2016). “Zekenihe” texnologii v logisticheskoyj deiateljnosti. Izvestia Yrakjskogo gosydarstvennogo ekonomicheskogo yniversiteta. vol. 2(64). 114–122.
15. Karpov N. P. (29016). Ekologicheskaia logistika kak osnova strategii ystoyjchivogo razvitia kompanii. Ekonomicheskie nayki. vol. 2(23). 79–81.
Опубліковано
2022-01-27