ДОРОЖНІЙ ЗАТОР ЯК ФАКТОР НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ ВОДІЯ

Н. У. Гюлєв

Н. У. Гюлєв Харківський національний університет міського господарства імені О. М. Бекетова, м. Харків https://orcid.org/0000-0002-5665-2978

Ключові слова: функціональний стан, транспортні затори, темперамент, рівень активності регуляторних систем, час реакції

Анотація

Надійність функціонування транспортної системи міста переважно залежить від застосовуваної технологія організації дорожнього руху. Основною ланкою цієї системи є водій, від стратегії поведінки якого залежить безпека цієї системи. Дорожні затори, виникаючи через застосування неправильної технології організації дорожнього руху або через перевищення інтенсивності руху над пропускною спроможністю доріг, призводять до зміни психофізіологічного стану водія. переважна більшість водіїв відчувають негативний вплив транспортних заторів, що виявляється в погіршенні їх функціонального стану. У статті наведено результати досліджень впливу дорожніх заторів на функціональний стан водія і час його реакції. у дослідженнях брали участь водії всіх основних типів темпераментів. при цьому підкреслено, що одним з основних негативних чинників порушення технології організації дорожнього руху є транспортний затор. відзначено, що не у всіх представників темпераментів погіршується функціональний стан. до такої групи належать водії-флегматики. Підкреслено, що наслідки від транспортних заторів для переважної більшості водіїв проявляються у вигляді зміни їх часу реакції і багато в чому визначають безпеку дорожнього руху в цілому.

Посилання

1. Khomjak Ja. V. (1986). Orghanyzacyja dorozhnogho dvyzhenyja. Kiev : Vysha shkola.
2. Giulev N. U. (2011). Vlyjanye vremeny prostoja avtomobylja v dorozhnom zatore na funkcyonaljnoe sostojanye vodytelja. Vostochno-evropeiskii zhurnal peredovyh tehnologii. 1/10(49), 50–52.
3. Vaysman A. Y. (1976). Osnovnыe problemы hyhyenы truda vodytel’skoho sostava avtotra-nsporta : Extended abstract of candidate’s thesis. Moskva.
4. Mishurin V. M., Romanov, A. N. & Ignatov, N. A. (1982). Psihofiziologicheskie osnovy truda voditelei avtomobilei. Moskva : MADI.
5. Giulev N. U. (2011). Ob izmenenii vremeni reaktsii voditelia vsledstvie prebyvaniia v transportnom zatore. Vistnyk NTU «KhPI», 2,117–120.
6. Törnros J. (1995). Effect of driving speed on reaction time during motorway driving. Accident Analysis & Prevention, 27(4), 435-442.
7. Magister T., Krulec, R., Batista, M., & Bogdanović, L. (2005). The driver reaction time measurement experiences. Innovative Automotive Technology–IAT, 5.
8. Jurecki R. S., & Stanczyk, T. L. (2011). The test methods and the reaction time of drivers. Eksploatacja i Niezawodnosc-Maintenance and Reliability, (3), 84-91.
9. Dannert G. (1998). Grundprobleme der Reaktionszeit des Kraftfahrers.Verkehrsunfall und Fahrzeugtechnik, 36(12).
10. Stańczyk T. L., & Jurecki, R. (2006). Czasy reakcji kierowców w stanach zagrożenia wypadkowego. In WSB im. J. Chrapka w Radomiu. Materiały II Konferencji» Rozwój techniki samochodowej a ubezpieczenia komunikacyjne», Radom ,Vol. 7, No. 8.06, 321-348.
11. Stańczyk T. L., Lozia, Z., Pieniążek, W., & Jurecki, R. S. (2010). Badania reakcji kierowców w symulowanych sytuacjach wypadkowych. Zeszyty Naukowe Instytutu Pojazdów/Politechnika Warszawska, 27-52.
12. Hugemann W. (2002, September). Driver reaction times in road traffic. In EVU annual conference, Portoroz, Slovenia, Vol. 32.
13. Lerner N. D. (1993, October). Brake perception-reaction times of older and younger drivers. In Proceedings of the human factors and ergonomics society annual meeting, SAGE Publications, Vol. 37, No. 2, 206–210.
14. Nishida Y. (1999). Driving characteristics of the elderly: risk compensation of the elderly driver from the viewpoint of reaction behavior. JSAE review, 20(3), 375–380.
15. Behma Y. V. (1976). Otsenka napriazhennosty rabotы vodytelia v realnыkh dorozhnыkh uslovyiakh. Tr. MADY. 128, 29-34
16. Behma Y. V., Havrylov E. V. & Kaluzhskyy Ya. A. (1976). Uchet psykhofyzyolohyy vodytelei pry proektyrovanyy avtomobylnыkh doroh. Moskva: Transport.
17. Hennessy D. A. & Wiesenthal, D. L. (1997). The relationship between traffic congestion, driver stress and direct versus indirect coping behaviours. Ergonomics, 40(3), 348-361.
18. Havrylov E. V., Dmytrychenko Dolia V. K. Et al. (2008). Systemolohiia na transporti. V: Erhonomika, Kyiv: Znannia Ukrainy.
19. Lobanov E. M. (1980). Proektirovanie dorog i organizatsiia dvizheniia s uchetom psihofiziologii voditelia. Moskva : Transport.
20. Hiulev N.U., Dolia V. K. & Bychev M. S. (2013). O vlyianyy yzmenenyia funktsyonalnoho sostoianyia vodytelia na bezopasnost dorozhnoho dvyzhenyia. Vostochno-evropeiskii zhurnal peredovyh tehnologii, 3/3(63), 67–69.
21. Frenkel’ A. A. (1966). Mnogofaktornye korreliatsionnye modeli proizvoditel’nosti truda. Moskva : Ekonomika.
22. Mitropol’skii A. K. (1971). Tehnika statisticheskih vichislenii. Moskva : Nauka.
23. Adler Yu. P. (1968). Vvedenye v planyrovanye eksperymenta. Moskva : Metallurhyya.
24. Halushko V. H. (1976). Veroiatnostno-statystycheskye metodы na avtotransporte. Kyiv : Vyshcha shk.
25. Baevskii R. M., Kirillov O. N. & Kletskin S. Z. (1984). Matematicheskii analiz izmenenii serdechnogo ritma pri stresse. Moskva : Nauka.
26. Hiulev N. U. & Dolia V. K. (2012). Model yzmenenyia funktsyonalnoho sostoianyia vodytelia-flehmatyka v transportnom zatore. Vestnyk Natsyonalnoho tekhnycheskoho unyversyteta «KhPY», 18, 33–36.
27. Hiulev N.U., Dolia V.K. (2012). O zavysymosty vremeny reaktsyy vodytelia ot yzmenenyia eho funktsyonalnoho sostoianyia. Vestnyk Natsyonalnoho tekhnycheskoho uny-versyteta «KhPY». 26, 47–50.