АВАРІЙНА СИСТЕМА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ ПАСАЖИРСЬКОГО СУДНА «EMPRESS»
Ключові слова:
максимальна потужність аварійного дизель-генератора, пасажирський круїзний лайнер, сумарне навантаження електрообладнання, аварійна ситуація
Анотація
У статті приведений аналіз роботи аварійного дизель-генератора пасажирського круїзного лайнера. Проведений розрахунок сумарної електричної потужності, необхідної для забезпечення роботи пропульсивной системи, аварійного освітлення з системою автоматики судна, насосів рульових пристроїв, устаткування аварійних насосів, яке може бути включене в разі аварійної ситуації або пожежі. Показано, що при включенні всього аварійного обладнання, необхідного для забезпечення безпеки, сумарне навантаження електрообладнання 502,5 кВА перевищує максимальну потужність аварійного дизель-генератора 450 кВА. Для забезпечення надійної роботи системи аварійного живлення і рушія пропонуються необхідні зміни.
Посилання
1. Dmitriev V. I. (2005). Obespechenie bezopasnosti moreplavaniya: uchebnoe posobie dlya vuzov vodnogo transporta . Moskva: IKTs Akademkniga.
2. Brusentsov V.G., Vorozhbiyan M.I., Brusentsov O.V. Bugajchenko I.I., Goncharov A.V. (2009). Nadyozhnost zheleznodorozhnyh operatorov kak faktor bezopasnosti dvizheniya. Informatsijno–keruyuchi sistemi na zaliznichnomu transporti – 2. – Harkov, 68 – 71.
3. Grigor’ev N. A.(2012). Privlech, obuchit, uderzhat. Chelovecheskij faktor: Problemy morskogo strahovaniya .Morskoe strahovanie, 68 – 75.
4. Karbovets N. V. (2004).Prgnozirovanie veroyatnosti vozniknoveniya kriticheskoj situatsii v energeticheskoj sisteme na primere shvartuyushegosya sudna. Sbornik nauchnyh
trudov NGMA. Vypusk 9. Novorossijsk: RIO NGMA, 71– 77.
5. Mc George H.D. (2004). Marine electrical equipment and practice. Butterworth– Heinemann – Oxford.
6. Pipchenko A.N., Ponomarenko V.V., Teplov Yu.I., Shevchenko V.A. (2012). Elektrooborudovanie, elektronnaya apparatura i sistemy upravleniya : uchebnoe posobie v Pravilah Registra i tehnicheskoj ekspluatatsii k razdelam A–III/1, A–III/2 STCW–CODE 78/95 . Odessa.
7. Lejkin V. S. (1982). Sudovye elektricheskie stantsii i seti. Moskva: Transport.
8. Rodzhero N. I. (1986). Spravochnik sudovogo elektromehanika i elektrika / 2–e izd., pererab. i dop. M: Transport.
9. Baranov A.P. (1981). Avtomaticheskoe upravlenie sudovymi elektroenergeticheskimi ustanovkami. M: Transport.
10. Mihajlov V.L. (1977). Avtomatizirovannye elektroenergeticheskie sistemy sudov. Leningrad: Sudostroenie.
2. Brusentsov V.G., Vorozhbiyan M.I., Brusentsov O.V. Bugajchenko I.I., Goncharov A.V. (2009). Nadyozhnost zheleznodorozhnyh operatorov kak faktor bezopasnosti dvizheniya. Informatsijno–keruyuchi sistemi na zaliznichnomu transporti – 2. – Harkov, 68 – 71.
3. Grigor’ev N. A.(2012). Privlech, obuchit, uderzhat. Chelovecheskij faktor: Problemy morskogo strahovaniya .Morskoe strahovanie, 68 – 75.
4. Karbovets N. V. (2004).Prgnozirovanie veroyatnosti vozniknoveniya kriticheskoj situatsii v energeticheskoj sisteme na primere shvartuyushegosya sudna. Sbornik nauchnyh
trudov NGMA. Vypusk 9. Novorossijsk: RIO NGMA, 71– 77.
5. Mc George H.D. (2004). Marine electrical equipment and practice. Butterworth– Heinemann – Oxford.
6. Pipchenko A.N., Ponomarenko V.V., Teplov Yu.I., Shevchenko V.A. (2012). Elektrooborudovanie, elektronnaya apparatura i sistemy upravleniya : uchebnoe posobie v Pravilah Registra i tehnicheskoj ekspluatatsii k razdelam A–III/1, A–III/2 STCW–CODE 78/95 . Odessa.
7. Lejkin V. S. (1982). Sudovye elektricheskie stantsii i seti. Moskva: Transport.
8. Rodzhero N. I. (1986). Spravochnik sudovogo elektromehanika i elektrika / 2–e izd., pererab. i dop. M: Transport.
9. Baranov A.P. (1981). Avtomaticheskoe upravlenie sudovymi elektroenergeticheskimi ustanovkami. M: Transport.
10. Mihajlov V.L. (1977). Avtomatizirovannye elektroenergeticheskie sistemy sudov. Leningrad: Sudostroenie.
Опубліковано
2017-01-27
Розділ
МОРСЬКИЙ ТА РІЧКОВИЙ ТРАНСПОРТ
