МОДЕЛЮВАННЯ РОЗХОДЖЕННЯ СУДЕН У СИСТЕМІ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ СУДНОВОДІЯ
10.33815/2313-4763.2020.1.22.045-053
Анотація
Метою дослідження є розвиток сучасних концептуальних підходів до побудови систем підтримки прийняття рішень у судноводінні, визначення теоретичних та практичних засад створення таких систем та пріоритетних шляхів їх практичного впровадження. Із аналізу останніх публікацій виявлено, що широке використання нових інформаційних технологій і сучасних технічних засобів судноводіння призводить до збільшення детальності уявлення наявної навігаційної ситуації, але водночас ускладнюється її оцінка та скорочується час, доступний судноводієві для аналізу і розробки потрібного управлінського рішення. З цієї причини розробка систем підтримки прийняття рішень (СППР) судноводія, що застосовує нові змістовні моделі процесу визначення небезпеки для управління судном при виникненні передумов виникнення аварійної ситуації є актуальною задачею сьогодення. Створення таких систем дозволить знизити негативний вплив людського фактору на процеси управління рухом судна. У статті розроблені теоретичні і практичні засади побудови СППР судноводія, що враховують особливості руху суден, процесу взаємодії людини з технічними засобами судноводіння. Запропоновані нові математичні моделі управління процесом розходження суден. Отримані результати є підґрунтям для подальшого підвищення ефективності функціонування ергатичної системи «людина – технічні засоби судноводіння» та всебічного запровадження досягнень сучасних інформаційних технологій у процеси управління судном.
Посилання
2. Maltsev A. S. (2006). Five steps to assure navigational safety. Collection of IAMU scientific works. Dalian : Maritime University Press, 170-179.
3. Mitropoulos E. (2007). E-navigation: a global resource. Seaways. The Nautical Institute. 7–9.
4. Mal’cev A. S. & Starikov I. M. (2002). Psihologicheskie aspekty manevra poslednego momenta. Sudovozhdenie: sb. nauchn. Trudov, 4, 64–81.
5. Sherstyuk V. G., Ben’ A. P. (2008). Gibridnaya intellektual’naya SPPR dlya upravleniya sudnom. Iskusstvennyj intellekt, Vol. 3, 490–499.
6. Lisowski J. (2005). Game control methods in navigator decision support system. The Archives of Transport, 3–4, Vol. XVII, 133–147.
7. Lopez Eloy, Velasc Francisco J., Moyano Emiliano, Rueda Teresa M. (2004). Full-scale manoeuvering trials simulation. Journal of Maritime Research, Vol. I. No. 3, 37–50.
8. Mal’cev A. S. Golikov V. V. & Zhukov D. S. (2008). Obobshchennyj kriterij ocenki soglasovannosti sistemy upravleniya i harakteristik cheloveka-operatora. Vіsnik Odes’kogo nacіonal’nogo mors’kogo unіversitetu : zb.nauk.prac’. Vol.24. Odesa: ONMU. 65–75.
9. IMO SUB-COMMITTEE ON SAFETY OF NAVIGATION. 58th session. Agenda item 6. NAV 58/WP.6/Rev.l. E-NAVIGATION. July 2012.
10. Lisowski J. (2005). Mathematical modeling of a safe ship optimal control process. Polish Journal of Environmental Studies, Vol. 14. 68–75.
