ОСОБЛИВОСТІ КОНТРОЛЮ ОСТІЙНОСТІ БУКСИРНИХ СУДЕН ПРИ МАНЕВРУВАННІ НА ШЕЛЬФІ

https://doi.org/10.33815/2313-4763.2019.1.20.040-046

Анотація

Останнім часом значного розвитку отримали операції на шельфі зі встановлення, обслуговування бурових платформ, елементів нетрадиційних видів енергетики, прокладання та обслуговування підводних трубопроводів, кабелів і т.д. У процесі виконання таких операцій морехідні якості суден, їх маневрування в значній мірі відрізняються від маневрування звичайних транспортних суден. Це стосується також вимог і контролю стану остійності при проведенні операцій з буксирування та завезення якорів. Останнім часом відбулося кілька великих аварій суден під час буксирування і завезення якорів, які спричинили людські жертви і втрати суден. Основною причиною цих аварій була втрата остійності і перекидання суден через різке посилення натягу буксирного троса у напрямку траверсів, а також «людський фактор». Складність специфічних робіт офшорних буксирів повинна бути добре зрозуміла і зрозуміла не тільки операторам-буксирувальникам, а й судноводіям буксируваних об’єктів, які часто стають свідками, а нерідко пасивними співучасниками трагедії. Знання і розуміння технічних процесів, що відбуваються на буксирних суднах при буксируванні, дозволило б судноводіям буксируваних об’єктів або допоміжних суден, які беруть участь у буксируванні, в разі появи небезпеки гірдінга включатися безпосередньо в процеси буксирування, активно впливати на безпеку ситуації активним гальмуванням об’єкта, збільшенням швидкості, якщо об’єкт самохідний, віддачею якоря або якорів, перекладанням керма з метою зміни курсу або гальмування.

ІМО провідні класифікаційні суспільства посилили вимоги до остійності суден, що беруть участь в проведенні таких операцій, і видали ряд документів, що регламентують питання безпеки. Так, були регламентовані вимоги щодо обліку моменту крену, яки залежить від натягу буксирного тросу, щодо обмеження кута крену від натягу буксирного троса, в залежності від максимального натягу троса, щодо аварійної віддачі буксирного троса в небезпечній ситуації. Розроблено рекомендації щодо запобігання ситуацій гіртинга і виходу з неї.

Слід також підкреслити, що навчальний процес підготовки морських фахівців з досліджуваної проблеми залишається осторонь, тоді як діяльність IМО, провідних світових класифікаційних товариств і організацій-партнерів щодо спільної розробки родовищ і видобутку вуглеводнів безперервно спрямована на розвиток питань безпеки.

Обґрунтовано необхідність включення розділу «Остійність суден при виконанні буксирувальних робіт і робіт щодо завезення якоря» в навчальні програми морських навчальних закладів.